Персональний сайт
психолога-консультанта
Яна Чаплака
Ян Чаплак, Марина Чаплак
КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ
Постановка проблеми. Проблема формування професійної культури тісно поєднана з механізмом особистісного розвитку студентів-психологів, який передбачає самоспостереження, самоаналіз, особистісну психокорекцію. При цьому розвивається рефлексія та самосвідомість, що є основою професійного вдосконалення. Запорукою успішного професійного розвитку майбутнього психолога-практика є усвідомлення ним необхідності глибинного самопізнання, корекції та пошуку шляхів самовдосконалення[1,с.113].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Повернення сучасному освітньому процесу його культуротворчої ролі присвячені роботи: культурологічний підхід у загальних навчальних закладах (А.Асмолов, І.Бех, В.Біблер, О.Газман, І.Зязюн, В.Зінченко, Л.Колмогорова, А.Петровський, В.Рибалка) та у вищих навчальних закладах (Г.Балл, І.Бех, С.Максименко, В.Рибалка, С.Шандрук); про необхідність підвищення психологічної культури учнів та виділення її як цільового орієнтиру загальної середньої освіти (Г.Балл, І.Зязюн, Г.Костюк, О.Мотков, Н.Обозов, О.Проскура, Е.Помиткін, В.Рибалка, М.Холодна); про формування психологічної культури в студентів ВНЗ (Ш.Амонашвілі, Б.Ананьєв, А.Арнольдов, П.Гурєвич, І.Зязюн, В.Зінченко, Е.Клімов, С.Марков, С.Максименко, Е.Моргунов, В.Рибалка, З.Становських та багато інших); формування психологічної культури майбутніх психологів-практиків та соціальних педагогів як основної складової професійної майстерності (І.Бех, Ж.Вірна, І.Зязюн, Л.Карамушка, Н.Пророк, В.Рибалка, С.Шандрук, В.Шаплавський та інші).
Ян Чаплак
ОСНОВНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ-КОНСУЛЬТАНТІВ ДО ДІЯЛЬНОСТІ В РІЗНИХ МОДЕЛЯХ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ
Теоретична і системна підготовка консультантів визначає зміст та ефективність їх діяльності. Теорія представляє собою модель або пояснення, яке консультанти застосовують в якості керівництва для побудови гіпотези про характер проблеми і шляхах її можливого вирішення. Системний підхід також необхідний у консультуванні. Система – це уніфікована і впорядкована кількість ідей, принципів і дій. Системний підхід у консультуванні обумовлює спосіб роботи консультанта із клієнтом і його відношення до теорій.
На нашу думку, при створенні особистих теорій недопустиме еклектичне поєднання принципів і результатів різних, а часто-густо різнорівневих підходів. Слід враховувати три ключові моменти: вияснення співвідношень різних підходів їх місця і ролі у вирішенні проблеми; встановлення характеру взаємозв'язку, способів включення результатів однієї теорії в іншу; суміщення категоріальних апаратів, створення єдиних семантичних полів.
Ян Чаплак,
Віталій Резнік,
Ірина Солійчук
(м.Чернівці)
ПРОФЕСІЙНА КУЛЬТУРА ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА
Ключові слова: професійна культура, культуротворчий підхід, особистісно-акмеологічний підхід, особистісний підхід, особистісно-акмеологічна модель готовності психолога-практика.
Постановка проблеми. Зростає кількість людей, які звертаються до психологів-практиків за допомогою, коли не можуть справитися з проблемами сьогодення. Сюди відносяться труднощі, пов’язані з роботою або її відсутністю, проблеми сім’ї та шлюбу, невпевненість в собі, нездатність приймати рішення, проблеми в навчанні, труднощі у спілкуванні з іншими людьми та багато іншого. Таким чином, потенційні можливості професії психолога практично невичерпні. Порівняно юний вік цієї професії означає, що поки ще продовжуються процеси змін у професійній діяльності, її цілі, призначення та роль у сучасному суспільстві. Не дивлячись на те, що психологічна допомога як професійна діяльність з’явилася не так давно та до цих пір знаходиться в стадії розвитку, ступінь її впливу на суспільство стрімко збільшується.
Ян Чаплак
(м.Чернівці)
ОСОБИСТІСНІ КОМПОНЕНТИ ЗАГАЛЬНОЇ МОДЕЛІ КОНСУЛЬТУВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ
Аналіз останніх публікацій. Аналіз літератури з даної проблеми засвідчує, що психоконсультативна робота з учнівською молоддю, в першу чергу, носить психолого-педагогічний зміст, має психологічні й педагогічні форми та методи (Р.С.Нємов, Р.В.Овчарова, В.Г.Панок. Невід’ємною складовою діяльності психологів-практиків є консультативна робота. В працях вітчизняних і зарубіжних психологів-консультантів Ю.Є.Альошиної, О.Ф.Бондаренка, Р.Брауна, П.П.Горностая, С.В.Васьківської, С.Ґледінґа, Л.М.Карамушки, Д.Котлера, С.Д.Максименка, В.Г.Панка поставлена і в основному вирішена проблема майстерності психолога-практика у сфері психоконсультування.
Сучасні науковці-дослідники стверджують, що майбутні психологи-практики ще в стінах вищого навчального закладу повинні вивчати практичний передовий досвід практичної психології, формувати свою професійну майстерність та здійснювати роботу щодо самовдосконалення (Г.Балл, І.Зязюн, Н.Пов’якель, В.Рибалка). Підготовку психолога-практика сучасні дослідники розглядають через розвиток у майбутніх фахівців професійного мислення (С.Максименко, В.Панок, Г.Хомич); соціальної активності (О.Бондаренко, М.Гуліна, Л.Долінська); самовиховання і психолого-педагогічних засад його організації (Ж.Вірна, А.Деркач, О.Ігнатович, Н.Литвинова, І.Маноха, Н.Ничкало, О.Пєхота, Н.Побірченко, Е.Помиткін); професійної креативності (С.Марков, В.Моляко, В.Рибалка, С.Шандрук); професійної компетентності (І.Зязюн, В.Панок, В.Рибалка, В.Семиченко); критичності мислення, здібностей до прогнозування, імпровізації, інноваційності (Л.Карамушка, Н.Литвинова, В.Моргун, Н.Ничкало, О.Самойлов); розвиток загальної та психологічної культури (Я.Коломінський, В.Рибалка) як підготовку до науково-дослідницької діяльності (П.Горностай, М.Гуліна, Л.Карамушка, С.Максименко); формування світогляду (В.Моргун, Н.Чепєлєва); формування теоретичних та практичних положень молодіжної політики та практичної соціально-психологічної роботи з молоддю (Б.Ананьєв, І.Бех, А.Деркач, Я.Коломінський, Г.Костюк).
Ян Чаплак
(Чернівці)
ОСОБИСТІСНО-АКМЕОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД У ФОРМУВАННІ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Психологічна служба сьогодні робить вагомий внесок у реформування системи освіти України, впровадження психолого-педагогічних інновацій, реалізацію національних, державних і міжнародних програм. Практичні психологи здійснюють діагностичну, корекційно-розвивальну, консультативну, реабілітаційну і просвітницьку роботу з усіма учасниками навчально-виховного процесу – учнями, вихованцями, студентами, вчителями, батьками.
Проблема особистісного підходу розглядалася в працях таких вчених-дослідників як К.О.Абульханова-Славська, О.Г.Асмолов, Б.Г.Ананьєв, Г.О.Балл, І.Д.Бех, О.О.Бодальов, Л.І.Божович, М.Й.Боришевський, Л.С.Виготський, М.А.Гуліна, І.А.Зязюн, Г.С.Костюк, О.В.Киричук, С.Д.Максименко, В.О.Моляко, І.П.Маноха, Е.О.Помиткін, К.Роджерс, В.В.Рибалка, С.Л.Рубінштейн, З.Л.Становських, С.К.Шандрук та багато інших;
Розглянемо конструктивно-класичний фундаментальний підхід у сучасній науковій психології В.В.Рибалки, яким як синтез існуючих варіантів психологічної структури особистості була запропонована концепція тривимірної, поетапно конкретизованої психологічної структури особистості, в основі якої лежать три взаємопов’язані базові виміри: соціально-психолого-індивідуальний з притаманними йому підструктурами: підструктура здатності до спілкування; підструктура спрямованості і характеру; підструктура самосвідомості; підструктура досвіду особистості; підструктура інтелекту; підструктура психофізіологічних якостей особистості; діяльнісний, що диференціюється на відповідні компоненти діяльності та поведінки; генетичний (віковий), що характеризує рівень розвитку якостей особистості, її задатків і здібностей на певному віковому етапі становлення індивіда як особистості[6].