Матеріал із (Панок В.Г. Психологічне консультування: теорія та практика: навчально-методичний посібник / В.Г.Панок, І.М.Зварич, Я.В.Чаплак, О.М.Чернописький - Чернівці: Чернівецький національний університет, 2011. - 272с.
ПРОЦЕДУРИ ТА ТЕХНІКИ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ КОНСУЛЬТАТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
1.1. ПРОЦЕДУРИ ТА ТЕХНІКИ КОНСУЛЬТАТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
Під процедурами в психологічному консультуванні прийнято розуміти групи прийомів ведення спеціалістом клієнта, об’єднані за цільовим призначенням, з допомогою яких вирішується одне із завдань того чи іншого етапу. Тобто, на думку Р.Нємова, від продуманості процедур психологічного консультування безпосередньо залежить його результат [166,с.80]. Хоча, цитуючи Р.Кочюнаса, що модель, процедури і техніки, допомагають лише краще зрозуміти, як відбувається конкретний консультативний процес [148]. Але, так як процедури, в більшості випадків, пов’язані з конкретними етапами психологічного консультування, то ми постараємося розглянути їх у взаємозв’язку.
Кожній процедурі відповідають певні техніки – спеціальні прийоми, що застосовуються консультантом для вирішення завдань процедур на кожному із цих етапів психологічного консультування. Хоча, та чи інша техніка може бути доречною і в інших процедурах й етапах консультативної взаємодії. Таким чином, під технікою психологічного консультування розуміють спеціальні прийоми, які психолог-консультант, діючи у межах тих чи інших процедур консультування, використовує для наповнення цих процедур на кожному із етапів психологічного консультування. Техніка психологічного консультування може бути універсальною, тобто такою, що однаково може застосовуватися на кожному етапі психологічного консультування, та специфічною, тобто такою, що підходить для того або іншого етапу, певної процедури етапу психологічного консультування [135].
Як зазначає О.Бондаренко: «…що чим недосвідчений консультант, тим значущі для нього комунікативні техніки. Це й зрозуміло: прийоми та методики дозволяють уникнути почуття невпевненості, «відхилитися» від клієнта до санкціонованих авторитетом науки та практики технічних прийомів, прилучитися до них у ситуаціях, коли не зовсім зрозумілий хід речей або коли схильність до обраної парадигми породжує уявлення про те, що «все йде як треба» про контролювання процесу та ін.» [39,с.36].
Матеріал з навчально-методичного посібника: "Чаплак Я.В. Основи психологічного консультування : навч-метод посібник / Я.В.Чаплак, О.М.Чернописький. - Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2011. - 248с.
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СУЧАСНИХ СТРУКТУР ПСИХОЛОГІЧНИХ КОНСУЛЬТАТИВНИХ ПРОЦЕСІВ
Як зазначає Р.Кочюнас, жодна із теоретичних орієнтацій чи шкіл психологічного консультування не відображає всі можливі ситуації взаємодії консультанта і клієнта[148]. Психологічне консультування – це процес, який побудований на певних стадіях. Стадійність його чітко відслідковується в основному методі психологічного консультування – інтерв’ю.
В.Меновщиков співвідносить етапи консультування зі стадіями основного методу психологічного консультування – інтерв’ю. Інтерв’ю від англійського – бесіда, зустріч. Цей термін багатозначний. Значення, в якому застосовується у психологічній практиці, – спосіб отримання соціально-психологічної інформації з допомогою усного опитування. Потрібно зазначити, що термін інтерв’ю в психології трактується неоднозначно.
Матеріал із (Чаплак Я.В. Основи психологічного консультування: навч.-метод. посібник / Я.В.Чаплак., О.М. Чернописький. - Чернівці: Чернівецький нац. університет, 2011. - 248с.)
ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП КОНСУЛЬТАТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
Однією з особливостей цього виду психологічної допомоги є те, що консультант, працюючи у стабільній психологічній службі, має можливість завчасно підготуватися до зустрічі з клієнтом. Первинний контакт як такий може бути представлений у різноманітних видах. Не існує яких-небудь конкретних вимог щодо ведення первинного контакту.