Соціально-психологічний вплив Ознаки міжособистісної взаємодії як основні аспекти класифікації психологічного впливуЧаплак Я.В., Кирилецька Л.
ОЗНАКИ МІЖОСОБИСТІСНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ЯК ОСНОВНІ АСПЕКТИ КЛАСИФІКАЦІЇ ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ
Міжособистісний психологічний вплив – це структурна одиниця, компонент взаємодії. За своїм змістом міжособистісний психологічний вплив представляє проникнення однієї особистості (чи групи особистостей) в психіку іншої (чи групи особистостей). Метою чи результатами цього проникнення являються зміни, перебудова індивідуальних чи групових психічних явищ (поглядів, стосунків, мотивів, установок, станів і т.п.)[22, с. 61-62]. Міжособистісний психологічний вплив може досягнути бажаних результатів тоді, коли суб᾽єкт впливу володіє набором спеціальних, професійних умінь. Серед них В.Куліков називає: уміння визначати та формулювати конкретні цілі й завдання впливу, які враховують вимоги суспільства чи аудиторії; вміння швидко розбиратися в тих людях, на яких повинен спрямовуватися вплив, розуміти їх психологічні особливості та стан; уміння вибирати найбільш ефективні способи та прийоми психологічного впливу, враховуючи при цьому мету та особливості того, на кого він спрямований[14].
М.Душкіна визначає термін «психологічний вплив» як зовнішній вплив суб’єкта впливу на психоемоційний і психосоматичний стан об’єкта впливу шляхом застосування тільки психологічних засобів, спрямованих на когнітивну, афективну та оцінно-вольову сфери його особистості, який відображається ним і призводить до змін регуляторів його активності та параметрів діяльності[10].
Розгляд будь-якого явища передбачає перш за все його класифікацію, основами для якої у випадку психологічного впливу можуть стати різноманітні аспекти. В якості основ для класифікації психологічного впливу, як зазначає М.Душкіна, можуть виступати наступні ознаки взаємодії[10]:
1) стратегії взаємодії: маніпулятивна – підсвідоме стимулювання в обхід внутрішнього контролю; імперативна – підтримка вже існуючих когнітивних структур; розвиваюча – орієнтація на зміни особистості в процесі діалогу;
2) результат взаємодії та тип реакції: підкорення – як бажання заслужити схвалення людини, що впливає; ідентифікація – як бажання бути схожим на людину, яка впливає; інтерналізація – як засвоєння цінностей особистості, яка впливає;
3) контактність впливу: контактний – коли є наявний безпосередній контакт між сторонами взаємодії; дистантний – коли безпосередній контакт відсутній;
4) відкритість взаємодії: відкритий – коли факт наявності впливу не маскується, або на ньому фіксується увага; прихований – коли факт і джерело впливу приховуються, замовчуються;
5) безпосередність впливу: прямий – коли людина, яка здійснює вплив, діє на індивіда відкрито й безпосередньо; непрямий – коли вплив не орієнтований на конкретних людей у певний проміжок часу;
6) довільність впливу: довільний – коли викликається запланований психологічний ефект людини, на яку здійснюється вплив; мимовільний – коли завчасно його можливі результати не плануються;
7) тривалість впливу: короткотривалість; довготривалість. Графічно можна зобразити таким чином (Рис. 1.)
Таким чином важливими параметрами, за якими можна відрізнити вплив, є його характер – суб’єкт-суб’єктний чи суб’єкт-об’єктний, характер впливу в часі та час взаємодії – короткотривалий чи довготривалий, і рівень відображення інформації – свідомий чи підсвідомий. При цьому процес психологічного впливу може здійснюватися як з боку індивіда чи групи, так і з боку соціальних інститутів. Зрозуміло, що в залежності від агента, який впливає, характер впливу буде мати визначену специфіку, що залежить від засобів, які застосовуються[10]. Тобто, проблема впливу людини на людину є центральною для дослідження спілкування. Цей вплив залежить від того, які інтереси, цінності та установки стоять за бажанням людини досягти того чи іншого результату спілкування. Це визначає, чи людина діє виключно у власних інтересах, використовуючи інших лише як засіб досягнення мети, чи прагне взаємодіяти із ними на рівноправних партнерських умовах.
Рисунок 1. Ознаки взаємодії для класифікації психологічного впливу
Література