(СТАТЬЯ НА УКРАИНСКОМ ЯЗЫКЕ)

Солійчук І.І., Бонарев В.В.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

ПРОФЕСІЙНА ГОТОВНІСТЬ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ

ЯК ПЕРЕДУМОВА УСПІШНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ СИСТЕМИ ОСВІТИ УКРАЇНИ

Постановка проблеми Так якосвіта є цілеспрямованим процесом становлення людини, навчання, та соціалізації особистості у суспільстві, її організація вимагає чітких критеріїв, ефективності і якості. Тому особливої актуальності набула потреба програмно-методичного забезпечення процесу підготовки практичних психологів і соціальних працівників в цілому, та для роботи у системі освіти України зокрема. Цей процес має будуватися так, щоб наші освітні стандарти найповнішою мірою відповідали стандартам досвіду передових країн, з одного боку, та відображали надбання минулих поколінь вітчизняних психологів – з іншого [6]. Тому, метою психологічної служби сьогодні є впровадження вагомого внеску у реформування галузі, закорінення психолого-педагогічних інновацій, реалізацію державних і міжнародних програм. Така діяльність має відповідати сучасним вимогам суспільства та позитивно впливатиме як на розвиток і формування особистості практичних психологів психологічної служби у вузькому розгляді проблеми, так і на визначення стратегії життя громадян, як глобального процесу.

Аналіз останніх досліджень Створення і розвиток психологічної служби у закладах освіти, узагальнення досвіду в області організації і функціонування психологічної служби в системі освіти, наукове обґрунтування її практичної організації розкрито у працях К.А.Абульханової-Славської, М.Р.Бітянова, Л.Ф.Бурлачука, Ю.З.Гільбух, К.М.Гуревич, І.В.Дубровіної, Е.А.Клімова, К.К.Обозова, Р.В.Овчарової, В.Г.Панка та ін. Компоненти змісту освітньої діяльності розглядали М.Р.Бітянова, Н.Г.Обухова, Ю.В.Слюсарев та інші (психолого-педагогічний супровід); А.Г.Асмолов, Е.В.Бондаревськая, І.А.Волошина, Л.Я.Газман, І.В.Дубровіна, А.Г.Лідерс, А.С.Ткаченко тощо (психологічна підтримка); допомога, захист, сприяння розвитку особистості, її становленню і самореалізації. Вивчення практичного передового досвіду практичної психології, формування професійної майстерності та самовдосконалення розкривають Г.О.Балл, І.А.Зязюн, Н.І.Пов’якель, В.В.Рибалка. Підготовку практичного психолога сучасні дослідники розглядають через розвиток у майбутніх фахівців професійного мислення (С.Д.Максименко, В.В.Панок, Г.О.Хомич); соціальної активності (О.Ф.Бондаренко, М.А.Гуліна, Л.В.Долінська); професійної компетентності (І.А.Зязюн, В.Г.Панок, В.В.Рибалка, В.А.Семиченко); розвиток загальної та психологічної культури (Я.Л.Коломінський, В.В.Рибалка); підготовку до науково-дослідницької діяльності (П.П.Горностай, М.А.Гуліна, Л.М.Карамушка, С.Д.Максименко); формування світогляду (В.Ф.Моргун, Н.В.Чепєлєва); формування теоретичних та практичних положень молодіжної політики та практичної соціально-психологічної роботи з молоддю (Б.Г.Ананьєв, І.Д.Бех, А.А.Деркач, Я.Л.Коломінський, Г.С.Костюк) тощо.

Метою статті. У статті ми намагалисязробититеоретико-методологічний аналіз проблеми готовності психологів до роботи у психологічній службі України та можливих шляхів вдосконалення підготовки майбутніх фахівців до роботи в системі освіти.

Виклад основного матеріалу Сучасний стан розвитку практичної психології в Україні свідчить, що найбільш актуальними її напрямами розвитку є психологія управління та організацій, практична психологія освіти, психологія сім'ї та соціального захисту, політична психологія, профорієнтація і профвідбір. Інтенсивного розвитку набувають військова, медична та юридична психологія [6].На сьогоднішній день практичний психолог у закладах освіти розглядається як фахівець із соціально-психологічної роботи з дітьми і батьками, підлітками, молодіжними групами та об'єднаннями, з дорослим населенням в умовах освітніх і спеціалізованих установ, за місцем проживання. Практичний психолог закладів освіти забезпечує цілеспрямовану психологічну допомогу і підтримку процесу ефективного психофізіологічного розвитку різноманітних категорій дітей і молоді, сприяє їхньому становленню в умовах життєдіяльності, надає психологічну допомогу сім’ї, різним виховним закладам, допомагає підліткам у період їхнього соціального і професійного становлення [3].

В Положенні про психологічну службу системи освіти України вказано, що психологічна служба в структурі освіти є складовою частиною державної системи охорони фізичного і психічного здоров’я людини і діє з метою виявлення і створення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку особистості. Цей факт вимагає від сучасної психологічної служби системної та ефективної роботи у всіх видах надання психологічної допомоги (М.Й.Боришевський, Л.В.Карамушка, В.Г.Панок, Н.І.Пов᾽якель, Н.А.Побірченко, В.В.Рибалка та ін.). Для її розвитку велике значення має як методичне забезпечення психодіагностики, корекційної та розвивальної роботи, консультування та психотерапії, так і підготовка професійно спроможних фахівців. Тому нагальною проблемою ВНЗ щодо професійної готовності практичного психолога у сфері надання психологічної допомоги є забезпечення якісно нового рівня підготовки майбутніх фахівців [10].

Розглядаючи проблему процесу підготовки кваліфікованого практичного психолога, дослідники пропонують багаторівневу систематизацію цього процесу, зокрема, такі рівні: світоглядний, метою якого є формування професійної свідомості та самосвідомості майбутніх спеціалістів; професійний, спрямований на оволодіння необхідною системою знань, стратегією і тактикою практичної діяльності майбутнього психолога, формування його психологічної культури; особистісний, метою якого є формування у студентів професійно значущих якостей особистості, гуманістичної спрямованості, „діалогічності” як центрального компоненту, здатності до професійної ідентифікації [5].

Для вдосконалення розвитку світоглядного рівня у процесі підготовки кваліфікованого практичного психолога системи освіти варто розширювати горизонти системи позааудиторної роботи, до яких належать: наявність мотивації і потреби в інноваційних змінах власної діяльності та самовдосконалення; інтерес до проектної діяльності у межах позааудиторної роботи; бажання створювати власні проекти своєї майбутньої професійної діяльності; наявність банку молодіжних проектів; залучення майбутніх психологів до взаємодії з громадськими організаціями [8].

В процесі професійної підготовки, що відбувається в період вузівського навчання, ключову роль має відігравати загальна і спеціальна професійно-психологічна підготовка [2].

Освітнє середовище вищої школи недостатньо актуалізує розгортання суб’єктного потенціалу майбутніх психологів. Отже, постає необхідність удосконалення професійного рівня підготовки спеціалістів у вищому навчальному закладі шляхом створення відповідних психолого-педагогічних умов [1, с.27]. Однією із складових таких умов є вдосконалення освітньо-кваліфікаційної характеристики, адже саме цей документ встановлює: професійне призначення, кваліфікацію та умови використання фахівця з вищою освітою за професійним напрямком "Психологія"; прогнозований рівень професійних знань і умінь; кваліфікаційні вимоги до фахівця у формі виконання професійних і соціально-професійних завдань з визначенням міри самостійності при їх виконанні [4]. Іншим структурним компонентом, що відіграє ключову роль у підготовці кваліфікованих фахівців для роботи на теренах психологічної служби України загалом, та у системі освіти зокрема, є структурно-логічна схема підготовки фахівця, що виступає фундаментальним елементом основної освітньої програми, яка розробляється на основі державного освітнього стандарту. Основна освітньо-професійна програма підготовки містить у собі навчальний план, у якому зазначено перелік дисциплін та їх порядок вивчення. На нашу думку саме адекватна до вимог сучасного суспільного розвитку та ринку праці, та з дотриманням поетапності викладу навчального матеріалу, розроблена програма дозволить максимально широко охопити спектр необхідних теоретичних й практичних знань, які слугуватимуть підґрунтям для майбутньої професійної діяльності. Крім того, освітньо-професійна програма має бути гнучкою та лабільною щодо суспільних змін сьогодення, таких як: соціальні, економічні, політичні тощо. Такого роду комплексне вдосконалення дозволить, в першу чергу, вирішити проблеми фундаменталізації й подолання наявної роз'єднаності природничо-наукової і гуманітарної освіти, а також вузькості спеціалізації, та дасть можливість нівелювати надмірно прагматичну орієнтацію багатьох навчальних дисциплін [7, с.165].

Мета підвищення якості підготовки психологів вимагає постійної корекції змісту і організації фахової практики у вищому навчальному закладі, яка має постійно вдосконалюватись у відповідності до змін сьогодення у суспільстві. Всі функції, задачі та принципи організації психологічної практики мають бути органічно пов’язані між собою та зумовлені вимогами до професійної діяльності психолога у сучасних умовах [9].

Вдосконалення розвитку світоглядного рівня у процесі підготовки кваліфікованого практичного психолога системи освіти передбачає сформованість професійно-важливих психологічних якостей особистості, уміння “використовувати себе”, свої пізнавальні, комунікативні та інші здібності для вирішення задач, здатність довільно регулювати ступінь психологічної готовності до діяльності у відповідності з обставинами.

Отож, саме з вищеперерахованих причин сучасні науковці-дослідники стверджують, що майбутні практичні психологи саме у процесі підготовки у ВНЗ повинні вивчати практичний передовий досвід практичної психології, формувати свою професійну майстерність та здійснювати роботу щодо самовдосконалення (Г.О.Балл, І.А.Зязюн, Н.І.Пов’якель, В.В.Рибалка).

Тобто, для того, щоб підвищити якість психологічної підготовки майбутніх спеціалістів психологічної служби в цілому, необхідно подолати ряд суттєвих протиріч: по-перше, між необхідними особистісними характеристиками майбутніх спеціалістів і реальними умовами, що складаються в процесі навчання і практичної діяльності; по-друге, між вимогами до формування моделі майбутнього спеціаліста-психолога у навчальних закладах і змістом прийнятих програм для реалізації цього; по-третє, між визнанням гуманної спрямованості психолого-педагогічного процесу у навчальних закладах і нестачею відповідних заходів для цього у навчальному процесі; по-четверте, між образом працівника психологічної служби, сформованим в уяві населення, і реальними якостями спеціалістів; по-п’яте, між інтересом у студентів до навчання у вищих навчальних закладах і його відсутністю в майбутній практичній діяльності у сферах практичної психології; по-шосте, між вимогами психологічної готовності до практичної діяльності і фактичною відсутністю її в ряді професійно значимих якостей; по-сьоме, між завданнями навчального процесу, що стоять перед педагогічними колективами вузів та їх реальними вимогами до формування конкретних професійних знань, вмінь та навичок, психологічного становлення фахівців, зокрема, тощо [11].

Висновки та перспективи подальших розвідок. Удосконалення діяльності психологічної служби в сучасних умовах розвитку освіти потребує  оновлення її організаційних засад, внесення змін в існуючі нормативно-правові документи. Потребує, зокрема удосконалення саме освітнє середовище вищої школи, яке недостатньо актуалізує розгортання суб’єктного потенціалу майбутніх психологів. Отже, постає необхідність вдосконалення підготовки спеціалістів у вищому навчальному закладі, створення психолого-педагогічних умов, які б сприяли розвитку їх суб’єктності, а зокрема самоактуалізації.  На основі проведеного налізу можна зробити висновок про те, що сучасна підготовка майбутніх фахівців до роботи у психологічній службі загалом та системі освіти зокрема буде ефективною за таких умов: спрямування навчальної діяльності і практичної підготовки студентів на формування особистісних рис, суттєвих для успішної професійної діяльності та спеціальних професійних якостей майбутніх фахівців; поєднання різних форм організації навчально-виховного процесу та використання активних методів навчання; системної та систематичної підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності. Отож, для вдосконалення процесу вузівської підготовки та формування процесу готовності майбутніх практичних психологів доцільним є надання переваги інтерактивним формам організації освітнього процесу; створення ефективної системи фундаментальної загальнопсихологічної, природничо-наукової та професійної підготовки студентів; створення міждисциплінарних освітніх програм та модулів та висвітлення діяльності психологічної служби у періодичних виданнях університету, впровадження інноваційних технологій.

Список використаної літератури:

1. Адамська З.М. Особливості самоактуалізації особистості майбутніх психологів у контексті вищої професійної освіти / З.М.Адамська // Проблеми сучасної  психології. Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету ім. І.Овієнка, Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – Випуск 15. – Кам’янець-Подільський: «Аксіома», 2012. – С. 19-27.
2. Бондаренко А.Ф. Личностное и профессиональное самоопределение отечественного психолога-практика / А.Ф. Бондаренко // Московский психотерапевтический журнал. – М., 1993. – № 1. – С. 63−76.
3. Кайріс О.Д. Сучасний стан і тенденції розвитку психологічної служби ВНЗ в Україні і за кордоном / О.Д. Кайріс // Вісник психології і соціальної педагогіки [Електронний ресурс]: Збірник наук. праць / Інститут психології і соціальної педагогіки Київського ун-тету імені Бориса Грінченка; Московський гуманітарний педагогічний ін-тут. – Випуск 2. – К., М., 2010. – http://www.psyh.kiev.ua.
4. Максименко С. Д. До проблеми розробки освітньо-кваліфікаційної характеристики сучасного психолога / С.Д.Максименко, Т.Б.Ільїна // Практична психологія та соціальна робота. – 1999. – № 1. – С. 2-6.
5. Панок В.Г. Концептуальні питання підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації психологів-практиків / В.Г.Панок // Практична психологія у системі освіти: Питання організації та методики. – К.: Ін-т систем. дослідж. освіти, 1996. – 227с.
6. Панок В.Г. Практична психологія. Теоретико-методологічні засади розвитку [Текст]: монографія / В.Г. Панок .– Чернівці: Технодрук, 2010. – 486с.
7. Петльована Л.Л. Аналіз основних напрямів удосконалення професійної освіти у вищих навчальних закладах / Л.Л. Петльована // Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна». – №5. – 2012. – С. 164-168.
8. Скірко Р.Л. Професійна підготовка майбутніх психологів до взаємодії з громадськими організаціями в позааудиторній роботі ВНЗ / Р.Л. Скірко // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школі. – Випуск 5. – Запоріжжя, 2009. – С. 279-284.
9. Славінська Т.Б. Особливості організації практики студентів психологічних факультетів / Т.Б.Славінська // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. – Випуск 14. – Ужгород, 2008. – С. 146-148.
10. Солійчук І.І. Теоретико-методологічний аналіз проблеми готовності практичного психолога до професійної діяльності / І.І. Солійчук // Проблеми сучасної  психології. Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету ім. І.Овієнка, Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – Випуск 19. – Кам’янець-Подільський: «Аксіома», 2013. – С. 657-667
11. Чаплак Я. В. Формування готовності майбутніх практичних психологів до консультативної взаємодії зі старшокласниками, схильними до правопорушень [Текс]: монографія / Я. В.Чаплак, Н. В.Гаркавенко, І.І.Солійчук. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2011. – 232с.

У статті розкрито створення і розвиток психологічної служби у закладах освіти, узагальнення досвіду в області організації і функціонування психологічної служби в системі освіти у відповідності нестабільності та швидкого розвитку сучасного суспільства. Проведений теоретико-методологічний аналіз проблеми готовності психологів до роботи у психологічній службі України та можливі шляхи вдосконалення підготовки майбутніх фахівців до роботи в системі освіти.

Ключові слова: психологічна служба, система освіти, проблема готовності практичних психологів, професійна підготовка практичних психологів, вищі навчальні заклади,фахівці.

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ГОТОВНОСТЬПРАКТИЧЕСКИХ ПСИХОЛОГОВ

КАК ПРЕДПОСЫЛКА УСПЕШНОГО ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ СЛУЖБЫ СИСТЕМЫ ОБРАЗОВАНИЯУКРАИНЫ

В статье раскрыто создание и развитие психологической службы в учебных заведениях, обобщение опыта в области организации и функционирования психологической службы в системе образования. Проведенный теоретико-методологический анализ проблемы готовности психологов к работе в психологической службе Украины и возможные пути совершенствования подготовки будущих специалистов к работе в системе образования.

Ключевые слова: психологическая служба, система образования, проблема готовности практических психологов, профессиональная подготовка практических психологов, высшие учебные заведения, специалисты.

PROFESSIONAL READINESS OF PRACTICAL PSYCHOLOGYHOW SUCCESSFUL BACKGROUND OF PSYCHOLOGICAL SERVICES EDUCATION SYSTEM OF UKRAINE

In article deals with the creation and development of psychological services in educational institutions summarizing the experience of the organization and functioning of psychological services in the education system. Conducted a theoretical and methodological analysis of the problem of psychologists readiness to work in the Psychological Service of Ukraine and the possible ways to improving the preparation of future professionals to work in the education system.

Key words: psychological services, the education system, the problem of preparedness of practical psychologists, clinical psychologists training, higher education institutions, specialists.